Будинки як люди, і життя їх таке ж
драматичне і прекрасне, як людське

Будівля, в якій зараз знаходиться Комунальний заклад «Полтавська спеціальна загальноосвітня школа №39 Полтавської міської ради Полтавської області» була збудована та введена в експлуатацію у 1903 році.

Перший директор школи Нечипоренко (Дубова) Ольга Сергіївна в своїх спогадах стверджувала, що: «третій навчальний рік (1911–1912 рр.) шоста школа перейшла у двоповерховий будинок на вул. Шевченка. У лівому його крилі була розташована шоста, а в правому – сьома школа». Ймовірно вона мала на увазі саме цю будівлю. У 1904 році 6-й школі було присвоєно ім’я В.О.Остроградського.

З 1914 по 1920 рр. школу очолювала Григорович Єлизавета Федорівна.

У 1914 році, з початком 1-ї світової війни в школі розміщувався лазарет.

У 1923–1924 н.р. на базі колишньої 6-ї школи була створена школа №16. З 1929 р. по 1932 р. вона носила назву фабрично-заводської, а в 1932 р. була перейменована у 16-у неповну середню школу.

Восени 1941 року в приміщенні школи був збірний пункт військового комісаріату, а учні молодших класів відвідували Полтавську школу №19. До окупації м.Полтави фашистами в приміщенні школи був розташований військовий госпіталь, з 1941 по 1943 рр. тут дислокувалась німецька військова частина.

У 1958 році на базі 16-ї школи була організована спеціальна восьмирічна школа, а з середини 70-х рр. до 1990 р. вона знову отримала номер16.

У 1990 році була створена неповна середня загальноосвітня школа для дітей із затримкою психічного розвитку. Директором школи призначено Скибу Наталію Василівну, яка працювала тут до 1995 року.

З 1995 року і до 2024 року колектив школи очолювала Саража Наталія Петрівна.

У 2004 році школа була перейменована в спеціальну загальноосвітню школу №39 Полтавської міської ради Полтавської області.

З 2024 року заклад очолює (за результатами конкурсу) Рудяк Віта Іванівна.

Метою сучасного Комунального закладу «Полтавська спеціальна загальноосвітня школа №39 Полтавської міської ради Полтавської області» є: забезпечення сприятливих умов для розвитку і формування гармонійно розвиненої особистості дитини з особливими освітніми потребами; організація якісного корекційного навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку для якомога кращої підготовки їх до самостійного активного суспільно-корисного життя в соціальному оточенні; передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

Для реалізації поставленої мети педагогічний колектив активно реалізує головні завдання спеціальної освіти:

* дотримання та виконання вимог чинного законодавства щодо надання якісної освіти;

* забезпечення належного рівня викладання навчальних предметів у відповідності до корекційних навчальних програм;

* застосування сучасних інноваційних технологій для навчання, виховання і розвитку учнів з особливими освітніми потребами;

* запровадження креативних ідей і підходів для організації якісного навчання, розвиток інтересу до творчості з урахуванням специфіки даного закладу освіти;

* надання кожному учневі з особливими освітніми потребами перспектив реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, соціумі, враховуючи індивідуальні здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації, можливості та потреби;

* створення спеціальних умов для корекційної спрямованості освітнього процесу;

* підготовка учнів з особливими освітніми потребами до вступу в заклади професійно-технічної освіти.

Безумовно, що історія будівлі, шкіл, які в різні часи функціонували в стінах цієї будови, долі керівників шкіл, вчителів, випускників, учнів набагато яскравіші і будуть досліджуватися й надалі.